Незважаючи на більш ніж скромне фінансування науки, розробки українських учених не менш цікаві, ніж винаходи їхніх заокеанських колег
Останні роки українська наука виживала, насамперед, завдяки ентузіазму вчених. У нашій країні на наукові та науково-дослідні роботи виділяється 0,75% ВВП. Для порівняння: країни Євросоюзу витрачають на науку 2,12% ВВП, США - 2,87%, Південна Корея - 4%, Японія - 3,36%. Проте, інновації вітчизняних "кулібіних" дивують увесь світ. "ДС" пропонує добірку найбільш цікавих розробок українців.
Робот для гри з тваринами Petcube
 Натхненником ідеї створення робота став пес Роккі - домашній вихованець одного з творців гаджета Олександра Нескіна. Коли Роккі залишався один, він починав гавкати, дряпати двері і так набрид сусідам, що вони пригрозили господареві нарядом міліції. Нескін вирішив проблему нестандартно: зібрав конструкцію з рухомою веб-камери, мотора, плати та лазерної указки. Механізм, собівартість якого не перевищувала 450 грн., Дозволяв стежити за собакою і грати з ним через інтернет. "Іноді у мене просто не було часу на роботі, щоб грати з собакою. Тоді я вирішив дати доступ до пристрою своїм друзям на Facebook і поділився посиланням на веб-інтерфейс. Це був успіх - виявилося, людям не тільки було цікаво пограти з Роккі, але багато хто з них захотіли мати такий же пристрій. Так прийшла ідея зробити з цього бізнес ", - говорить Олександр Нескін.
Український стартап Petcube за рекордний термін зібрав близько $ 200 тис. на міжнародній краудфандінговой платформі Kickstarter. Зібрані кошти пішли на серійний випуск гаджета. Найактивніші спонсори, як це прийнято на Kickstarter, можуть купити гаджет зі знижкою - за $ 99. Роздрібна ціна в травні 2014 склала $ 199. Виробляти Petcube будуть в Китаї. Українці вважають, що їх головним ринком стане США, саме від американців вони отримують сьогодні більшу частину замовлень.
Камера для штучних хмар
Вчені Національного університету цивільного захисту України зібрали "Кліматичну камеру", в якій створюють штучні хмари і туман, а також вивчають способи впливу на опади.
Міні-хмари створюються в герметичній металевій камері з однією скляною стінкою. Для цього її обсяг заповнюють дрібнодисперсного (що складається з дрібних окремих частинок) рідиною з таким же розміром крапель, як в хмарах атмосфери або тумані. Після цього штучну хмару різними способами змушують вибухнути дожем. "Ми досліджуємо механізми фізичного і хімічного впливу на процеси формування опадів, для того щоб опади пішли раніше, ніж вони формувалися в звичайних умовах. Надалі результати досліджень ми хочемо застосовувати для гасіння степових, лісових пожеж", - говорить заступник начальника кафедри спеціальної хімії та хімічної технології Національного університету цивільного захисту України Максим Кустов.
Хімічні механізми впливу на опади застосовується давно, ще в середині минулого століття за допомогою літаків почали розпилювати в небі йодисте срібло. Така методика застосовується і сьогодні. "Але йодисте срібло досить дороге речовина, поки для ліквідації надзвичайних ситуацій в Україні його не використовують, і ми хочемо підібрати нові, дешевші речовини, наприклад, експериментуємо зараз з домішками звичайної харчової солі, дрібнодисперсним цементом", - говорить Кустов. Фізичним способом на опади вчені-рятувальники впливають за допомогою електромагнітного випромінювання і звукових хвиль, використовуючи магнетрон і мегафон. "Такі способи раніше не застосовувалися. Ми вивчаємо, за яких умов - температурі, вологості, атмосферному тиску, - і при якої потужності і тривалості випромінювання можна прискорити випадання опадів", - пояснюють учені.
Рука-маніпулятор
17-річний винахідник з Миколаєва Леонід Норд сконструював руку-маніпулятор, за допомогою якої діти-інваліди зможуть віртуально присутнім на лабораторних заняттях і проводити досліди нарівні з іншими учнями.
Винахід являє собою механічний прилад, схожий на руку, який рухається як справжня рука, в усі сторони, під будь-яким градусом, і вміє здійснювати захоплення. Правда, вага піднімає маленький - до ста грамів. Але для того, щоб брати пробірку або користуватися клавіатурою, більше і не треба. "Управляти рукою дуже просто. За допомогою трьох кнопок у вигляді повзунків маніпулятору задаються команди з телефону, планшета або звичайного комп'ютера. Природно, без веб-камери це було б неможливо. До речі, найскладнішим етапом була розробка програмного забезпечення та адаптація його під пульт будь-якого мобільного пристрою ", - говорить Леонід Норд.
Завдяки маніпулятору учні можуть перебувати у двох місцях одночасно, причому не тільки бути присутнім на лабораторній з хімії, фізики або інформатики, будучи в будь-якій точці світу, але й повноцінно виконувати завдання: качати маятник, змішувати реактиви або користуватися комп'ютером. Найближчим часом винахідник планує впровадження свого пристосування в українські школи. Собівартість "руки" складає 1,5 тис. грн.
Домашній робот
Експериментальний зразок домашнього робота зібрали співробітники Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України. Вони також створили програмне забезпечення для управління ним.
Розробка являє собою рухому платформу, на якій кріпиться ноутбук. Вона оснащена однією механічною рукою, яка в змозі захоплювати і переносити різні предмети. Робот також обладнаний веб-камерою, мікрофонами і різними сенсорами. Такий домашній помічник може самостійно орієнтуватися в кімнаті і виконувати різні завдання. Команди роботу можна давати голосом. Керуюча система робота в різних зовнішніх умовах автономно приймає рішення про те, як саме йому виконувати завдання.
У перспективі такий робот зможе служити домашнім помічником. У першу чергу, переносити і подавати різні предмети. Враховуючи, що робот оснащується камерою, він зможе працювати і як система відеоспостереження. Ще одна істотна гідність розробки - механізм можна використовувати в забрудненому середовищі, наприклад радіактивній. Не виключений варіант його використання для збору даних при техногенних аваріях. За словами заступника директора з наукової роботи Міжнародного центру Катерини Синиці частина комплектуючих для роботів може проводитися на львівському заводі "Електронмаш".
Транспорт майбутнього.
Вчені Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури працюють над створенням нового виду громадського електротранспорту під робочою назвою "Інтелектуальний швидкісний пасажирський транспорт-150" (ІСПТ-150), який, за їхніми запевненнями, зможе з легкістю замінити застарілі трамваї-тролейбуси і навіть стати альтернативою місткою і швидкої підземці.
"Швидкісний пасажирський транспорт являє собою невеликі вагончики, розраховані на чотири-шість чоловік, які пересуваються по рейках, що нагадує вузькоколійку, зі швидкістю до 150 км / год на висоті 6-7 метрів над землею", - говорить один з розробників Валерій Гук. Науковець каже, що аналогічний транспорт перевозить пасажирів від одного з терміналів до парковці в лондонському аеропорту Хітроу. Але харків'яни розробку вдосконалили - вагончики їздитимуть всередині прозорої труби діаметром у два з половиною метри, що значно підвищить безпеку транспорту. За задумом, людина, підійшовши до зупинки, на спеціальному табло зможе вибрати потрібну станцію, після чого прибуде вагончик і доставить пасажира в потрібне місце без зайвих зупинок.
Розробники запевняють: будівництво обійдеться в 15 разів дешевше метро. Крім того, магістраль можна провести в найскладніших і забудованих районах, пропустивши трубу, наприклад, крізь будинки. Щоб перевірити ефективність ІСПТ-150 на практиці, розробники хочуть звести невеликий експериментальна ділянка магістралі і побудувати кілька кабінок. Але поки для цього тільки шукають інвестора.
Джерело: http://www.dsnews.ua/ | 
